Головна » Файли » Методична робота та матеріали для учнів » 10 клас Всесвітня історія

Матеріал до теми "Країни Близького та Середнього Сходу"
09.05.2016, 14:33

Реформи Реза-шаха Пехлеві

Реформи

Їх зміст

Реформа адміністра­тивного управління

1. Країну було поділено на 25 провінцій.

2. Названо Іраном (до 1935 р. країна називалася Персією)

Правова

1. Прийнято цивільний і карний кодекси.

2. Скасовано титули і звання.

Еконо­мічна

1. Сприяння розвитку індустрії. 2. За кошти держави будувалися нові промислові підприємства, залізниці. 3. Встановлено повний контроль над економікою країни. 4. Проводилася політика опори на власні сили без залучення іноземних капіталовкладень. 5. Було запроваджено деяке обмеження економічних пільг і привілеїв британців в Ірані. 6. Запроваджено державну монополію на зовнішню торгівлю.

Фінансова

1. Створено Національний банк Ірану (1928 р.).

2. Проведено реформу оподаткування.

Земельна

1. Дозволявся продаж землі, яку скуповували за низькими цінами у збіднілих селян великі землевласники. 2. Прийнято низку законів: • про реєстрацію земельних володінь; • про здачу землі в оренду поміщикам; • про продаж державних земель; • проти самовільного захоплення земель.

Релігійна

Обмежено вплив духівництва у суспільно-політичному житті.

В галузі освіти

1. Прийнято закон про обов'язкову початкову освіту. 2. Відкрито світські школи. 3. Засновано невелику кількість жіночих шкіл. 4. Засновано середні навчальні заклади. 5. Відкрито Тегеранський університет (1934 р.), сільськогосподарський інститут у Кереджі.

В побуті

1. Видано декрет про обов'язкове зняття чадри (1935 р.). 2. Було запроваджено перехід на європейський одяг. 3. Замінено пишні феодальні титули і звання прізвищами. 4. Проведено реформу календаря — офіційним літочисленням стало сонячне замість місячного.

Реформи Мустафи Кемаля

Реформи

Їх зміст

Демократизація країни

1. Проголошено демократичні права і свободи. 2. Жінки одержали рівні права з чоловіками, за винятком державної служби. 3. Жінкам було надано виборчі права: з 1930 р. — до муніципальних органів влади, з 1934 р. — до меджлісу.

4. Заборонено багатошлюбність.

Адмініст­ративна

Замість губерній запроваджувалися округи (вілаєти).

Правова

1. Мусульманське законодавство замінено цивільними кодексами за європейським зразком. 2. Створювалося світське судочинство за європейським зразком.

Еконо­мічна

1. Було запроваджено державне регулювання економіки. 2. Уряд сприяв розвитку імпортозамінних галузей промисловості. 3. Він здійснював будівництво залізниць, промислових підприємств, портів тощо. 4. Уряд надавав підтримку розвитку національної промисловості. 5. Створювалися умови для приватної підприємницької діяльності. 6. Були встановлені більш високі митні тарифи, що захи­щали національну промисловість від іноземної конку­ренції.

7. Скасовувалися пільги іноземному капіталові.

Висновок: в економіці використовувався етатизм — вкла­дання державних засобів у промисловість, залізничний транспорт і заохочення розвитку приватної власності.

Релігійна

1. Іслам перестав бути державною релігією. 2. Було ліквідовано халіфат (1924р.). 3. Були закриті мусульманські школи. 4. Іслам відокремлювався від держави і школи. 5. Із повноважень духівництва вилучалося судочинство.

Фінан­сова

1. Створено Центральний республіканський банк. 2. Проведено податкову реформу, якою створено умови для підвищення товарності сільськогосподарської продукції, перш за все тютюну і бавовни.

В галузі

освіти

1. Була запроваджена світська освіта. 2. Відмова від арабської абетки і повернення до латинської. 3. Відкривалися середні і вищі навчальні заклади.

У побуті

1. Запроваджено європейське літочислення і календар. 2. Запроваджено європейський стиль одягу і заохочувало­ся його носіння. 3. Жінки могли з'являтися на вулицях без паранджі. 4. Було відмінено родові титули ("паша", "бей", "ефенді"), вводилися прізвища.

 "Палестинська проблема"

З 1516 р. Палестина знаходилася під владою Османської імперії.

Друга половина XIX— початок XX ст. Палестина була заселена переважно арабами.

Ідею створення єврейської держави висунув австрійський журналіст Теодор Герцль у середині XIX ст.

Друга половина XIX ст. Європою прокотилася хвиля кривавих єврейських погромів.

1882 р. Євреї організували першу хвилю переселення Палестини.

1897 р. На конгресі сіоністського руху в Базелі (Швейца­рія) було вирішено створити єврейську державу на терито­рії Палестини.

1904-1914 рр. Друга хвиля єврейської еміграції.

1916 р. Арабське повстання проти турецького панування. Повстанці своїми діями змусили Туреччину кинути проти них значні сили, що дало змогу британським військам вступити до Сирії і Палестини.

1917 р. Третя хвиля еміграції євреїв до Палестини.

1917-1918 рр. Британські війська витіснили турків із Палестини. Арабське населення підтримало британців, за що їм була обіцяна незалежність. Одночасно британці обіцяли лідерам світового сіонізму сприяти в створенні єврейської держави на території Палестини в обмін на фінансову допомогу.

Декларацію Бальфура було прийнято 1917 р., у той період, коли Велика Британія окупувала Палестину. Декларація Бальфура підтримала ідею створення єврейської дер­жави в Палестині та сприяла новій хвилі переселення євреїв. Одержавши мандат на володіння Палестиною, Велика Британія сприяла, цьому рухові. Арабське населення всіляко протидіяло цій політиці, що вилилося в організовані форми боротьби. Так, було створено організацію «Арабський виконавчий комітет».

Британці управляли Палестиною з 1920 по 1947 р. і нама­галися виконати обидві взаємозаперечні обіцянки. Си­туація постійно виходила з-під контролю.

Потік єврейської еміграції був дуже інтенсивним, незадо­волення арабського населення весь час росло і вибухнуло хвилею повстань 1920, 1921, 1929 рр.

Особливо багато євреїв переїхало до Палестини у 30-ті рр., рятуючись від нацистської Німеччини. Араби весь час виступали проти створення єврейської держави у Палестині.

У результаті цієї боротьби Велика Британія 1937 р. висунула план поділу Палестини на три частини: арабська держава, єврейська дер­жава і територія, що перебуває під управлінням Великої Британії. Це ще раз підтверджувало факт, що остання не хотіла втрачати тут свою вигоду, зокрема, значні родовища нафти. Однак арабський світ різко негативно висловився з приводу такого плану.

У 1939 р. уряд Великої Британії заявив про необхідність прими­рення арабів і євреїв протягом десяти років. Результатом цього мало стати створення незалежної держави Палестина. Але і дотепер цю проблему не розв'язано. Палестинська проблема стала не лише проблемою неста­більності на Близькому Сході, а й проблемою міжнарод­ної нестабільності у світі. 

Категорія: 10 клас Всесвітня історія | Додав: ekarkusha
Переглядів: 380 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar